- окреслити
- [окре/слиетие]
-е/с'л'у, -лиеш; нак. -е/сли, -е/с'л'іт' і -е/с'л', -е/с'л'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
окреслити — див. окреслювати … Український тлумачний словник
окреслити — див. окреслювати … Словник синонімів української мови
окреслити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
оцирклевати — окреслити, оточити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
окреслений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до окреслити … Український тлумачний словник
окреслення — я, с. 1) Дія за знач. окреслити. 2) Обриси, контури, форма чого небудь … Український тлумачний словник
омежувати — у/ю, у/єш, док., перех., рідко. 1) Те саме, що обмежити. 2) Визначити, окреслити межі чого небудь … Український тлумачний словник
визначати — 1) = визначити (наперед установлювати що н. для виконання), окреслювати, окреслити, передбачати, передбачити, призначати, призначити, виробляти, виробити Пор. намічати 1) 2) = визначити (виявляти, установлювати суть чого н.), розкривати, розкрити … Словник синонімів української мови
зображати — 1) = зображувати, зобразити (передавати кого / що н. у художніх образах), відображати, відображувати, відобразити, відтворювати, відтворити, відбивати, відбити, показувати, показати, представляти, представити; змальовувати, змалювати, описувати,… … Словник синонімів української мови
окреслювати — I = окреслити 1) (обводити що н. лінією, рисками), обкреслювати, обкреслити, обрисовувати, обрисувати, описувати, описати; розмічати, розмітити (обриси майбутньої деталі) 2) (робити обриси чого н. виразними, рельєфними), обкреслювати, обкреслити … Словник синонімів української мови